5) не менше 20 м – для повітряної лінії електропередачі 110 кВ; 6) не менше 25 м – для повітряної лінії електропередачі 220 кВ; 7) не менше 30 м – для повітряної лінії електропередачі 330 – 500 кВ; 8) щонайменше 55 м – для повітряної лінії електропередачі 1150 кВ.
Повітряні лінії електропередачі (ПЛ). для ПЛ 35 кВ – 15 м, для ПЛ 110 кВ – 20 м, для ПЛ 150, 220 кВ – 25 м, для ПЛ 330 кВ – 30 м.
№ 160 охоронна зона трансформаторної підстанції (ТП) – 10 метрів. У зв'язку з тим, що міська територія – це зона щільної забудови, АТ «Новгородоблелектро» звертається з проханням до автовласників не паркувати авто ближче за два метри від ТП.
Охоронні зони ЛЕП – це відстані від крайніх дротів з обох боків лінії електропередачі. Для повітряних ліній напругою 220кВ вони становлять не менше 25 метрів для людининапругою 500 кВ – 30 метрів.
Охоронна територія ліній електропередач визначається відстанню по обидва боки крайніх проводів ліній електропередач.
Відповідно до Закону про електроенергетику Індії, будівлі мають знаходитись на відстані 1,2 метри по горизонталі від ліній напругою 11 кВ та 4 метри від ліній напругою 66 кВ.
№160 для повітряних ліній електропередач охоронні зони встановлені на наступній відстані: 2 м – для ПЛ нижче 1кВ; 10 м – для ПЛ 1-20 кВ; 15 м – для ПЛ 35 кВ; 20 м – для ПЛ 110 кВ; 25 м – для ПЛ 150-220 кВ; 30 м – для ПЛ 330 кВ, 400 кВ, 500 кВ; 40 м – для ПЛ 750 кВ; 55 м – для ПЛ 1150 кВ; 100 м – для ПЛ через водоймища.
Якщо напруга становить 6-10 кВ, відстань збільшується до 10 м, При показниках 35 кВ – до 15, а при 110 кВ – до 20 м. Подібні обмеження діють і для ліній, прокладених під землею. Їх, незалежно від напруги, ділянка охоронної зони обмежується 1 м.
