Який корінь у слові весна?

Весна, весняний, веснянка — спільнокореневі слова. Вони мають корінь«весн-».’);}],[{id:’T9BxaODpLa6ti-gPpr3juA8__79′},function(){window.jsl.dh(‘T9BxaODpLa6ti-gPpr3juA8__79′,’

Який корінь у слові місяць?

Залізняка). Корінь: -місяць-.’);}],[{id:’T9BxaODpLa6ti-gPpr3juA8__82′},function(){window.jsl.dh(‘T9BxaODpLa6ti-gPpr3juA8__82′,’

Який корінь у слові літо?

Корінь: -літ-; закінчення: -о.’);}],[{id:’T9BxaODpLa6ti-gPpr3juA8__85′},function(){window.jsl.dh(‘T9BxaODpLa6ti-gPpr3juA8__85′,’

Якого роду весна?

Іменник жіночого роду, відмінювання 1a.’);}],[{id:’T9BxaODpLa6ti-gPpr3juA8__88′},function(){window.jsl.dh(‘T9BxaODpLa6ti-gPpr3juA8__88′,’

Корінь: -Вес-; суфікс: -н; закінчення: -а.
Навесні: на- (префікс), -весн- (корінь), -і (суфікс). Весняний: весн- (корінь), -ян-(суфікс), -ий (закінчення). Весна: весн- (корінь) …
Корінь: -весн-; закінчення: -а. Вимова. ред. МФА: одн. [ʋeˈsnɑ], мн. [ˈʋɛsne] … пора року між зимою і літом, яка характеризується подовженням дня …