Глибина підрозетника складає 40-60 мм. Два цих показники повинні відповідати один одному, проте глибину можна вибрати трохи більше, якщо в підрозетник необхідно помістити дроти. Чим більше вільного простору в підрозетнику, краще він підходить для функціонального використання.
Як правило, внутрішній діаметр у стандартних підрозетників для вимикачів та розеток однаковий. 68 мм. Для їх встановлення використовують коронки 68 мм відповідно, проте можуть застосовуватися інструменти із зовнішнім діаметром 75, 70 мм.
Для свердління отворів під одиночні підрозетники вибирають алмазні коронки в точний розмір 68 мм, а для монтажу блоку електротехнічних виробів (2-6 штук) рекомендується оснастка великих діаметрів від 72 мм до 80 мм.
68 мм Настановний діаметр підрозетника – 68 мм. Діаметр (розмір) отвору в стіні із гіпсокартону, необхідного для встановлення підрозетника. Коронка (фреза) для підрозетиків в гіпсокартоні, за допомогою якої робляться отвори настанови, так само має діаметр 68 мм. Відстань між підрозетниками – 71 мм.');})();(function(){window.jsl.dh('8lplZ7WFLPPLwN4PkeS2oAI__34','
Як правило, для висвердлювання отвору стандартного підрозетника використовують коронку. 68/70 мм, де 68 – це діаметр отвору, а 70 мм – це робоча довжина. Крім діаметра 68 мм, існують інші: 51, 82, 102, 127.
Звичайні та стандартні розміри торцевих головок такі: 1/4 дюйма (6,3 мм), 3/8 дюйма (9,5 мм), 1/2 дюйма (12,7 мм), 3/4 дюйма (19,0 мм) та 1 дюйм (25,4 мм) . Краще застосування: Невеликі ремонтні роботи, такі як електроніка, побутова техніка та невеликі двигуни.
Як правило, для висвердлювання отвору стандартного підрозетника використовують коронку. 68/70 мм, де 68 – це діаметр отвору, а 70 мм – це робоча довжина. Крім діаметра 68 мм, існують інші: 51, 82, 102, 127.
Щоб вмазати підрозетник у стіну, найкраще використовувати гіпсову штукатурку. Якщо стіни оштукатурені цементом, використовують плитковий клей. Розчин має бути пружним і без грудочок. Його вмазують у лунку, а потім ставлять підрозетник.
