Що означає слово навмисно?

НАВМИСНО, НАУМИСНО, присл. З певною метою, з певним наміром. Генрись навмисно не хотів наперед говорити таткові нічого (Фр., IV, 1950, 367); Йому здалось, що дерева навмисно заступають дорогу (Донч., V, 1957, 74).

Як буде зразу на українській мові?

ЗРАЗУ, рідше ІЗРАЗУ, присл. 1. Тієї ж миті, негайно, дуже швидко; зараз же.

Що означає слово навстіж?

НАВСТІЖ, розм. НАСТІЖ, присл. До кінця, на всю широчінь.

Як буде українською ображатися?

обража́тися відчути образу, мати до когось почуття гіркоти, досади, викликані його словами, поведінкою зобиджа́тися (розм.) кри́вдитися (розм.) обра́жуватися (рідше.)

НАВМИСНО, НАУМИСНО, присл. З певною метою, з певним наміром.
НАВМИ́СНО, НАУМИ́СНО, присл. З певною метою, з певним наміром. Генрись навмисно не хотів наперед говорити таткові нічого (Фр., IV, 1950, 367); Йому здалось, …
НАВМИ́СНО рідше НАУМИ́СНО, присл. Те саме, що навми́сне, науми́сне. Приклади. Отець Спиридон мусив рад-не-рад віддалитися, засвітив собі одну із погашених …
НАВМИ́СНИЙ рідше НАУМИ́СНИЙ, а, е. Зробл., учинений з наміром, свідомо; умисний. Приклади. Знову отцеві Йосипові вчувся навмисний лукавий підступ. (Б …
НАВМИСНИЙ, НАУМИСНИЙ, а, е. Зробл., вчинений з наміром, свідомо; умисний. Все це надзвичайне, таємниче і немов навмисне (Смолич, II, 1958, 13); За зовнішньою с …