
Як буде по-українськи груша?
гру́ша (зменшені — гру́шка, гру́шечка) — садове й лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що мають перев.
Як правильно: грушею чи грушею?
груша
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Знахідний | грушу | груші |
| Орудний | грушею | грушами |
| Місцевий | на/у груші | на/у грушах |
| Кличний | груше | груші |
Яка батьківщина груші?
звичайною. Його батьківщиною є Кавказ і регіони Причорномор'я. Тут груша зустрічається у значній видовій різноманітності. Підтвердженням того є прояв у сучасних сортів ознак багатьох її видів.
Що символізує грушка?
Груша символізує дівоцтво та з любов'ю оспівана у народних українських піснях: «На городі грушка та грушка», «У саду розкішна груша», «Ой піду я попід сад, чи не впаде грушка», прислів'ях та приказках.
Груша — плід дерева груша звичайна (лат. Pyrus communis). Достигає в помірних широтах восени, рідше наприкінці літа. У тепліших широтах достигає швидше.
літературна назва може бути калькою лат. Pyrola (Pirola), похідного від pyrus «груша»;. назва зумовлена схожістю листя грушанки і груші;. р. груша́нка, п …
З грушею пов’язують народження дітей («баба з груші принесла»). В народних піснях дівоцтво передається через поєднання груші з яблунею: «яблонька садовая, груш …
6. У давньогрецькому епосі Гомера «Одіссея» груша згадується як «дар богів». 7. Груші вважаються гіпоалергенними фруктами, проте ті люди, які …
Груша звичайна (Pyrus communis L.) Місцеві назви — груша дика, лісовка, дичка тощо. З родини розових — Rosaceae. Груша звичайна. Охоронний статус.